З історії Хмельниччини
Нариси з історії Хмельниччини

Бер
01


Поселення на території Хмельницької області, бере свій початок з часів первіснообщинного ладу: раннього палеоліту.

Найдавніша палеолітична стоянка первісних мисливців відома поблизу села Врублівці Кам’янець-Подільського району (близько 300 тис. р. т.). Найдавніші поселення середнього та пізнього палеоліту виявлені у селах Врублівці, Калачківці, Китайгород, Стара Ушиця Кам’янець-Подільського району.

У добу неоліту по всій території сучасної Хмельницької області утворюються поселення найдавніших землеробів і скотарів (Славута Віньковецького району та ін.).

У IV – ІІІ тис. до н. е. Наддніпрянщина і Надбужжя заселяються нащадками неолітичних племен-носіїв високорозвиненої так званої трипільської культури. На всій території області збереглися могильники та поселення племен так званого скіфського періоду (VII – IV ст. до н.е.).

З початку І тис. н. е. територію Поділля заселяють ранньослов’янські племена.

З утворенням єдиної давньоруської держави – Київської Русі (ІХ – XV ст.) до її складу на території сучасного Поділля увійшли племена уличів і тиверців.

З посиленнями феодальної роздробленості Стародавньої Русі і виникненням окремих удільних князівств територія сучасного Поділля увійшла до Галицько-Волинського князівства.

Після загарбання краю ординськими племенами у 1246 р. край було поділено на округи. Спустошувалися села і міста, руйнувалися фортеці. Ця трагічна сторінка в історії Хмельниччини, як і всієї Русі, тривала понад 100 років.

Меджибож був дерев’яною прикордонною фортецею Київського князівства. У XIII столітті він згадується вже в контексті загадкової землі Болоховської, а в XIV ст. увійшов до Подільського князівства, яке було утворене литовськими князями, і став кам’яною фортецею.
Скориставшись феодальною роздробленістю давньоруських земель і ослабленням їх внаслідок ординської навали, територію захоплюють литовські і польські феодали.

Наступ польських феодалів на українські землі посилився після Кревської унії. Внаслідок гострої боротьби між Польщею, Литовським князівством і Угорщиною землі Західного Поділля оголошуються окремим подільським воєводством з центром у Кам’янці-Подільському до складу якого увійшли 3 повіти: Кам’янецький, Летичівський і Червоноградський.

З середини XV ст. частішають спустошливі кримсько-татарські напади на Поділля.

Воєводства Правобережної України 16 ст. Спрощена схема
Із впровадженням у 1596 р. Берестейської унії на Поділлі, посилилася релігійна і національна конфронтація.

Соціально-економічне і національно-релігійне гноблення викликало хвилю народних протестів, які знайшли вияв у селянсько-козацьких повстаннях, які почалися з кінця XVI ст.

У XVII ст. територія стає ареною безперервних військових сутичок, жорсткої боротьби за сфери панування.

У квітні 1793 р. землі Поділля у складі Правобережної України були приєднані до Росії.


На початку ХХ століття північна частина Хмельницької області входила до складу Волинської губернії, і зокрема до Заславського та Старокостянтинівського повітів. До того ж, деякі населені пункти теперішньої Хмельницької області утворювали більшість волостей у складі Острозького повіту.


Хмельницька область як і всі сільськогосподарські зони України, зазнало відчутних втрат у людності внаслідок примусової колективізації і особливо голоду 1932 – 1933 рр. Разом з репресіями 30-х років втрати населення на Поділлі становили майже 5 млн. осіб, переважно – це сільські жителі.

Сучасна карта Хмельницької області

Advertisements